знайомство михайлика з любою

Урок розвитку комунікативних умінь. Твір-розповідь з елементами роздуму за повістю М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» навчальна : продовжувати роботу над проблематикою повісті «Гуси-лебеді летять…», навчати добирати матеріал для розкриття теми твору, самостійно складати план, образно, логічно, послідовно викладати в письмовій формі свої міркування щодо прочитаного; розвивальна : розвивати творче мислення, уміння грамотно й послідовно викладати свої міркування на письмі; виховна : виховувати загальнолюдські морально-етичні цінності, прищеплювати любов до української літератури. Пам'ятка «Як скласти твір-оповідання за запропонованим сюжетом» Сюжет — це подія чи система пов'язаних між собою подій, у процесі розвитку яких у творі розкриваються зміст твору і характери персонажів. У сюжеті можна виділити основні елементи: Зав'язка — епізод, яким починається розвиток сюжету у творі і від якого залежить розвиток наступних подій. Продумайте головну думку вашого твору і намагайтесь усе підпорядкувати її розкриттю, за можливості доберіть влучний епіграф. Пам'ятайте, що читач мусить відчувати ваше ставлення до того, про що ви пишете. У висновках намагайтеся зробити самостійні узагальнення, пов'язані з сучасністю. Пригадайте сюжет повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Прочитай-те план. Чи згодні ви з тим, що позначені пункти є експозицією і зав'язкою?

Аргументуйте свою думку. Яких частин сюжету не вистачає?

Продовжте складання плану. Випишіть цитати, які найбільше підходять для опису структурних частин складеного плану. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов'язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є в моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, 30 років? Може, напишу книжку про літні подорожі до Криму?

А може, про наші з друзями пригоди? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало весело-го?

Гадаєте, це буде нікому нецікаво? А ось у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими. Оповідь у творі веде головний герой — хлопчик Михайлик. Твір автобіографічний, тому можна вважати, що Михайлик — це сам Михайло Стельмах. Дитинство письменника припало на нелегкі 20‑ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьіна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу. З великою любов'ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з діду-сем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чес-ну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння). Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою «Космографія». Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів писати. У повісті так багато добра і краси, що читається вона на одному диханні. А ще зачаровує барвиста мова. Я ніколи не забуду афоризму з твору, який характеризує складність життя: «Сто друзів — це мало, а один ворог — це багато». «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді» — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: «Гуси-лебеді летять … над моїм дитинством, … над моїм життям!» Характеристика образу Люби – першої Михайликової подруги, цитатна характеристика та план характеристики дівчинки за повістю «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха. 3. Риси характеру: смілива, співчутлива, добра, працьовита, дбайлива, щира, товариська, спостережлива. 4. Прагнення Люби: спостережливе пізнання світу, любов до тварин, потяг до читання. 5. Вчинки персонажа: допомагає по господарству, розраджує Михайлика в горі, поважно ставиться до старших, щедро вгощає суницями. У автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» з дівчинкою Любою читач знайомиться в останніх розділах. Проте розповідь про неї наділена такою щирістю, що розумієш – дівчинка стала першим справжнім другом письменника. «Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». Саме такою побачив дівчинку малий Михайлик при першій зустрічі. Любі часто доводиться залишатися самій та стерегти пасіку, коли дорослі зайняті справами. Навіть Михайлик дивується такій сміливості та перепитує, чи її не страшно серед лісів. «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене». Спостережлива дівчинка уже знає багато таємниць природи, цікаво про них розповідає та захоплено показує другові деяких лісових мешканців. Риси характеру відбиваються в багатьох поступках Люби. Працьовита дівчинка допомагає по господарству, уміє варити страви, слідкує за вогнищем, дбайливо заготовляє ягоди в лісі. Небайдуже дитяче серце щиро співчуває Михайликовому горю. «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе». Щедро пропонує суниці, найкращі вишні. «Хочеш суниць?

— простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». Удома добра Люба залюбки доглядатиме маленьку сестричку. Також усією родиною виходжують маленьке козеня з перебитою ніжкою, його батько взимку знайшов у лісі. Допитлива дівчинка любить читати, тому запрошує Михайлика приходити пасти коняку з книжкою, щоб читати її разом. У житті письменника вона залишила незабутній слід, адже в автобіографічній повісті через піввіку серед найдорожчих людей він з таким теплом, ніжністю та вдячністю згадує свою першу дитячу подругу. «Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». «Довірливо каже дівчина і двома пальцями перебирає скляне з краплинами сонця намистечко». «Повела довгими чорними брівками, а над ними жалісно затремтіли дві сумні оборочки зморщок». «Хочеш суниць?

— простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». «А в нас дома козеня є, — дівчині все хочеться розказати мені. — Тато взимку знайшов його з перебитою ніжкою» «Ось ми й кулешу наваримо, — Люба побігла в курінь, винесла звідти казанок, таган і торбинку з пшоном, в якому ще розкошував шматок старого сала» «Приїжджай, Михайлику, і книжку гарну привозь, — попрохала, прощаючись, дівчина, в голосі її озвався смуток. — Коняка буде пастися, а ми щось читати, та й знову черешень нарвеш, не шкода добрій людині» «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене» «Помітивши мене, дівчина радісно скрикнула, поправила хустинку на голові й метнулась до галявини, де я стояв» «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе» «Отак до надвечір'я жебонів і жебонів струмком дівочий голос і потроху розмивав мою печаль» «Хтось із дітвори побачить і почне дражнити нас: молодий — молода. Є такі безсовісні» «А ми з Любою, узявшись за руки, йдемо до школи, ідемо по тих свіжих коліях, що залишились на березневій дорозі» Характеристика образу Люби – першої Михайликової подруги, цитатна характеристика та план характеристики дівчинки за повістю «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха. 3. Риси характеру: смілива, співчутлива, добра, працьовита, дбайлива, щира, товариська, спостережлива. 4. Прагнення Люби: спостережливе пізнання світу, любов до тварин, потяг до читання. 5. Вчинки персонажа: допомагає по господарству, розраджує Михайлика в горі, поважно ставиться до старших, щедро вгощає суницями. У автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» з дівчинкою Любою читач знайомиться в останніх розділах. Проте розповідь про неї наділена такою щирістю, що розумієш – дівчинка стала першим справжнім другом письменника. «Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». Саме такою побачив дівчинку малий Михайлик при першій зустрічі. Любі часто доводиться залишатися самій та стерегти пасіку, коли дорослі зайняті справами. Навіть Михайлик дивується такій сміливості та перепитує, чи її не страшно серед лісів. «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене». Спостережлива дівчинка уже знає багато таємниць природи, цікаво про них розповідає та захоплено показує другові деяких лісових мешканців. Риси характеру відбиваються в багатьох поступках Люби. Працьовита дівчинка допомагає по господарству, уміє варити страви, слідкує за вогнищем, дбайливо заготовляє ягоди в лісі. Небайдуже дитяче серце щиро співчуває Михайликовому горю. «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе». Щедро пропонує суниці, найкращі вишні. «Хочеш суниць? — простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». «А в нас дома козеня є, — дівчині все хочеться розказати мені. — Тато взимку знайшов його з перебитою ніжкою» «Ось ми й кулешу наваримо, — Люба побігла в курінь, винесла звідти казанок, таган і торбинку з пшоном, в якому ще розкошував шматок старого сала» «Приїжджай, Михайлику, і книжку гарну привозь, — попрохала, прощаючись, дівчина, в голосі її озвався смуток. — Коняка буде пастися, а ми щось читати, та й знову черешень нарвеш, не шкода добрій людині» «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене» «Помітивши мене, дівчина радісно скрикнула, поправила хустинку на голові й метнулась до галявини, де я стояв» «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе» «Отак до надвечір'я жебонів і жебонів струмком дівочий голос і потроху розмивав мою печаль» «Хтось із дітвори побачить і почне дражнити нас: молодий — молода. Є такі безсовісні» «А ми з Любою, узявшись за руки, йдемо до школи, ідемо по тих свіжих коліях, що залишились на березневій дорозі» А ось у повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», яку ми нещодавно вивчали на уроках української літератури, автор дуже цікаво розповів про своє дитинство, взаємини з однолітками та дорослими. Оповідь у творі веде головний герой — хлопчик Михайлик. Твір автобіографічний, тому можна вважати, що Михайлик — це сам Михайло Стельмах. Дитинство письменника припало на нелегкі 20‑ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьіна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем'ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу. З великою любов'ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з діду-сем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чес-ну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння). Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою «Космографія». Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів писати. У повісті так багато добра і краси, що читається вона на одному диханні. А ще зачаровує барвиста мова. Я ніколи не забуду афоризму з твору, який характеризує складність життя: «Сто друзів — це мало, а один ворог — це багато». «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді» — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: «Гуси-лебеді летять … над моїм дитинством, … над моїм життям!» Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, ЗО років? А можливо, зняти фільм про шкільні будні, адже і в них є чимало веселого? Думаєте, це буде нікому не цікаво? А ось у повісті. Оповідь у творі ведеться від імені головного героя – хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика. З великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше – великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння). Михайлик – допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою “Космографія”. Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу. Але Михайлик – не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою Любою. “Прямо над нашою хатою пролітають лебеді” – так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді – своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: “Гуси-лебеді летять… над моїм дитинством, … над моїм життям!” Відповіді до теми: повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Про події яких років розповідає М. Стельмах у повісті “Гуси-лебеді летять…”?

Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” – автобіографічна. В основу її лягли спогади Михайлика про своє дитинство, що минуло в подільському селі у двадцяті роки. Від чийого імені ведеться оповідь? Оповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому ми впіз­наємо самого письменника. Розкажіть, […]. А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме […]. Вічна пісня дитинства за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Михайло Стельмах – цікавий, самобутній, талановитий письменник. Один з видатних і вдумливих художників слова. Він одночасно поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Одним із кращих автобіографічних творів української літератури XX столітт) є повість “Гуси-лебеді летять”. В її основу лягли спогади майбутнього письменника про своє дитинство, […]. А лебеді летять над моїм дитинством, над моїм життям (за повістю «Гуси-лебеді летять…») Коли видатний письменник дивиться на небо, він, мабуть щось хоче побачити там?

Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме вона навчила свого сина любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця […]. Спільне між “Зачарована Десна” і “Гуси-лебеді летять” Дуже часто я замислююсь над тим, що скоро стану дорослою освіченою людиною. Але я можу з упевненістю сказати, що своє дитинство буду згадувати завжди з теплотою в душі і посмішкою в очах. Ця думка виникла у мене після прочитання двох грандіозних автобіографічних творів про дитинство “Гуси-лебеді летять” Михайла Стельмаха і “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Ці […]. Сприйняття Михайликом навколишнього світу в повісті “Гуси-лебеді летять” Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” є автобіографічною. У ній письменник згадує своє дитинство, знайомить з рідними людьми – матір’ю, татом, дідусем, бабусею. Головний герой повісті маленький хлопчик Михайлик – це і є сам Михайло Стельмах. Весь світ Михайлик сприймає, наче казку. Лебеді, що пролітають над ним, за його бажанням роблять ще одне коло над хатою. […]. Автобіографічність повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” є автобіографічною. В основу твору лягли спогади письменника про власне дитинство. Сама розпо­відь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика, в якому неважко впізна­ти автора повісті. Цікаво розповідає М. Стельмах про зимові ігри дітлахів, колядки і щедрівки. Згадує, як проводжали і зустрічали плугатарів. “А яка то була радість, коли орач виймав […]. Лагідний світ дитинства (за дилогією «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір») Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті – «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір». Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. […]. Твір на тему: “Спільне та відмінне в характерах Климка (Г. Тютюнник “Климко”) та Михайлика (М. Стельмах “Гуси-лебеді летять”)” У творах Г. Тютюнника і М. Стельмаха “Климко” і “Гуси-лебеді летять” головними героями є звичайні хлопці, які мають свої риси характеру, чимось відрізняються, а чимось схожі один на одного. Климко досить рано залишився без батьків, досить рано потрапив у вирій смерті та мук, які принесла на мирну землю жорстока, страшна і неочікувана війна. Але хлопчик […]. Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Мене дуже вразила повість Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять” своїм казковим світом, народною мудрістю і багато що вперше відкрила для мене, примусила замислитися над споконвічними цінностями мого народу. Через показ культу матері, праці, рідного слова вона відкриває секрети української родинної педагогіки, яка вкладає саме у ті “гуси-лебеді” душі дитини. Матір’ю прищеплюється Михайлику святе ставлення до землі, […]. Твір на тему: “Шанобливе ставлення до природи в повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” і Повість “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха є автобіографічною. В ній автор розповідає про тяжке дитинство хлопчика Михайлика. Хоч у малого і не було навіть чобіт, але це не змогло перешкодити йому помічати красу природи, відчувати радість життя, поважати хліборобську працю і бути милосердним та добрим хлопчиком. Дід був першим його вихователем. Розповідаючи йому казки, він […]. Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті “гуси-лебеді” […]. Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]. Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Михайл Стельмах Народився. Дякшцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), “Чотири […]. Твір на тему: “Характеристика персонажів повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” – маленький хлопчик Михайлик, який сприймає оточуючий його світ щиро і безпосередньо. Усе, що відбувається навколо нього – це справжня казка і диво. Як і кожна щаслива людина, Михайлик вміє насолоджуватися життям. Звичайні речі дарують йому справжнє щастя. Проблеми, які турбують Михайлика, для когось, на перший погляд, можуть […]. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Ось і прочитана повість. Мені вона сподобалась, бо в ній розповідається про людей, які прагнули здобути освіту, особливо дітей, що тягнулися до навчання. У повісті розповідається про дитинство самого письменника. Хто ж він, цей Михайлик?

Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато […]. Твір на тему: “Що я взяв би для себе від прочитаних творів “Гуси-лебеді летять” та “Климко”?” Твір “Гуси-лебеді летять” авторства Михайла Стельмаха, а також “Климко” Григіра Тютюнника є дуже цікавими для людей молодого покоління з причини того, що в них розглянуті життя двох маленьких хлопчиків – Михайлика та Климка відповідно. У цих творах ми можемо дізнатися про долі хлопчиків, про їх характери і все те, що було властиво цим дітям. Крім […]. Опис Михайлика у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Михайлик – це маленький хлопчик з безпосереднім та щирим сприйняттям навколишнього світу. Як і всі діти в цьому віці, він любить дурачитися і радуватися життю. І хоча він і живе бідно в важкий післявоєнний час, але це не заважає йому насолоджуватись взимку катанням з гірки на ночовках, а влітку жменька спілих черешень приносить йому справжнє […]. Твір на тему “Звичаї та традиції українського народу” за повістю Михайла Стельмаха “Гуси-лебедi летять” Повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” здається мені чарівною казкою дитинства, яка народилася з народних оповідань, повних дива і чаклунства. В образі головного героя повісті Михайлика письменник втілив свої особисті дитячі враження та відкриття, які подалі стали основою його мистецького натхнення, а описуючі дитинство Михайлика він ярко виписав звичаї та традиції українського народу. Твір М. Стельмаха […]. Твір на тему: “Фантазія, уява у житті творчої особистості за творами М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” і Г. Тютюнника “Климко” Уява та фантазія – це найважливіші сторони нашого життя. Якщо на мить представити собі, що людина не мала б фантазії, світ не побачили б твори, створені Михайлом Стельмахом та Григорем Тютюнником. Люди не змогли б насолоджуватися їхніми прекрасними творами та оповіданнями. Уява авторів може вивести людину за рамки її існування та нагадати їй про минуле, […]. Дитинство Михайлика (за творами Михайла Стельмаха) “Гуси-лебеді летять…” і “Щедрий вечір” – це дві повісті, в яких Михайло Панасович Стельмах описав своє дитинство, шкільні роки. Ці твори письменник присвятив своїм батькам – Ганні Іванівні та Панасу Дем’яновичу. Книги письменник написав, коли йому було вже п’ятдесят чотири роки. З любов’ю і зажурою згадує він своє життя, дитинство, батьків, односельчан, рідне село. Розповідь […]. Щира розповідь про власне дитинство (за повістю “Блакитна дитина”) Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова “Блакитна дитина”, то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? “Мабуть, фантастика”, – подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір – чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся […]. Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]. Діти революції (За повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше […]. Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа!

До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]. Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною (за повістю «Дитинство») Повість Максима Горького «Дитинство» є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука […]. Пожежа, твір-розповідь У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а на сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. «До мене!» – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]. Повоєнні дитинство та юність (за повістю “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма її труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. (77 книг, написаних різними авторами в різний час. Біблія складається зі Старого Заповіту та Нового Заповіту.) ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. (Євангелії Матвія, Марка, Луки та Іоанна і Апостольські діяння.) 2. Послання апостола […]. Повоєнні дитинство та юність (За повістю Г. Тютюнника “Вогник далеко в степу”) Повість “Вогник далеко в степу” – це художньо відтворена сторінка життя самого автора, пам’ять його серця. Цією повістю Григір Тютюнник щиро віддав своїм одноліткам моральний борг. Перед читачем постають правдиві неприкрашені картини повоєнної дійсності з усіма їх труднощами й непоказним героїзмом. Автор намагається показати, що життя наших однолітків майже півстоліття тому було важким, проте сповненим […]. Мої враження від поезії. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – тонкий, ніжний лірик… Я з великим задоволенням читаю його поезії, кожного разу відкриваю в них щось нове, цікаве, змістовне, що приносить радість та душевний спокій. Та є в нього незвичайна, яскрава, глибока за змістом і неповторна за формою поезія “Лебеді материнства”. Читаєш її й серце наповнюється любов’ю і ніжністю. Можна з певністю […]. Любов до матері, Батьківщини у поезії. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає […]. Незвична колискова (за поезією “Лебеді материнства”) Ні в кого не викликає сумніву те, що Василь Симоненко, стільки років незас лужено забутий своїми співвітчизниками, мав талант надзвичайної сили, був людиною неординарною, поетом, вірші якого вражають своєю красою, силою почуттів, глибиною думки і світосприйняття. Хіба не є дивним, що хлопець із полтавського села зміг стати поетом, творами якого захоплюються люди різного віку, соціальної […]. Дитинство – запорука майбутнього Я ще не маю уявлення про те, як буду в майбутньому ставитися до свого дитинства і що воно для мене означатиме на відстані років. Можливо, це тому, що ще не зовсім розлучився з ним, воно ще десь поруч зі мною, блукає десь, зазирає незвіданими казками уві сні, бентежить душу тим, що я дорослішаю, й дитячі […]. Дитинство, опалене війною (За повістю «Климко») Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою?

На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він […]. Куди йде дитинство? (твір-роздум) Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба?

Чи треба повертатися туди, де вже був?

А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні?

[…]. Михайлик – головний герой повісті «Щедрий вечір» У повісті «Щедрий вечір» Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке припало на роки революції та громадянської війни. З героями цього твору ми познайомилися, коли читали повість «Гуси-лебеді летять» і дивилися на навколишній світ дитячими очима головних її героїв – Михайлика і Люби. У повісті «Щедрий вечір» вони вже трохи старші. Найголовніше для обох дітей […]. Образ Михайлика за повістю М. Стельмаха “Щедрий вечір” Михайло Стельмах – самобутній талант. Його творчість відзначається вмінням тонко проникати в психологію людини. Це зумовлено ще й тим, що М. Стельмах був учителем-словесником, тому з такою правдивістю змальовані в його творах діти. Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”. Він росте в сім’ї Панаса Дем’яновича гарною, чемною, доброю дитиною. Хлопчик бачить світ […]. Портрет бабусі в повісті М. Горького “Дитинство” У повісті “Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч. Хлопчик бачить і розуміє, що внутрішньо […]. Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства”. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий Не буди дитяти… І як переклик з народним […]. МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ. Поверталися з далекого вирію гуси-лебеді летіли вони над самою стріхою, і майбутньому письменникові, а тоді маленькому Михайликові, здавалося, що вони струшують на землю „бентежні звуки далеких дзвонів”. Тол: небо уявлялося дитині неповторним оркестром, у якому можна почути шляхетний спін скрипки і тонке бриніння сопілки, тихі акорди бандури і притлумлений голос кобзи. Світ такий гарний, життя таке прекрасне!

І про це Михайло Стельмах протягом всього життя розповідав людям. Дітьми всі ми вчимося пізнавати світ, бачити його красу, співіснувати з ним. Але на створення дивовижних історій з дитинства здатні лише письменники, і не всі, а тільки ті, які ще змалку навчились розуміти мову трав і птахів, усього живого, серцем і душею відчувати, сприймати те, що їх оточує. Таким був Михайло Панасович Стельмах. Інакше як би він міг дізнатись і переповісти нам, як уночі достигають суниці, котрі „стають схожими на росу, що випала з зірок”, як „в саме небо врізались вітряки і намотують на свої крила сонячні нитки і час”, а „на сніг рожевими калюжками лягли мерехи світанкової зірниці”? Чарівні спогади залишились у письменника про його дитячі роки: „Я й досі прислухаюся до світанків!

Мене й досі хвилює, як досвіт назбирує ще темні роси, визбирує з крайнеба зорі, солодко позіхаючи, бреде посеред туманів, відчиняє двері якоїсь хати-білянки, посилає дівчину по воду, а далі прочинить оті двері, за якими ночувало сонце, і посміхнеться, вдоволений своєю роботою”. У пам'яті Михайла Стельмаха навіки закарбувалися слова його діда Дем'яна: „. і він, Шевченко, босоніж до школи ходив”. Бо його самого батько носив до школи на руках - чоботи були одні на всю родину. А вчитися хлопцеві, ой, як хотілось!

А найдужче любив хлопчик Коляду та Щедрий вечір - найвеселіші зимові свята!

Луною линули над Михайликовим селом щедрівки, а він думав: „І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі, де є зорі, і добрі люди, і тихі вогники, і щедрі вечори. ” Дуже вражали батькові примовляння, в яких озивалися „оті великі надії на хліб новий, на рій золотий, на щастя у дворі, на рогову й дрібну худобу в оборі”. І тоді ще вірив хлопчина, що „настане той час, коли господар на току буде зорі віяти, господиня в хаті золото прясти, а сиві срібнорогі воли потягнуть за собою срібні плуги”. А знаєте, яка знаменна подія сталася в житті майбутнього письменника?

Йому довірили жати жито! „Твій перший сніп, - сказав батько, - твій перший хліб”. І це була така урочиста хвилина, що Михайлик щиро зізнався: „Що не кажіть, а вже інакше почуваєш себе, коли стаєш женцем!” Ось такими були „університети” М. Стельмаха, який пізніше відтворить у своїх романах і повістях майже всю історію України в буремному XX столітті. А поки що він вчиться у школі, „щоб в голові меншало полови”. Пише свою першу п'єсу, яку похвалить учителька й інсценізуватиме у хаті-читальні. Він поки що знаходиться під крилом батьківської та материнської ласки, огорнений родинним теплом і любов'ю. Поряд з ним люди, почуття до яких збереже у серці упродовж усього життя. Спогади про дитинство зігріватимуть письменника на нескінченних кривавих дорогах Другої світової війни. Він воюватиме до того часу, поки не зітхне з полегшенням рідна земля, порятована від фашистської навали. А потім, вже в мирні роки, будучи знаних сивочолим письменником, врешті сяде до столу й оживуть під його пером ті коштовні скарби, що не розгубив у боях і зумів зберегти душі, - найтепліші згадки про батьків, близьких людей, світлі дитячі роки і, найголовніше, мудрість, передану йому ще змалку від могутнього роду Стельмахів: Інсценізувати - переінакшити літературний твір для постановки в театрі чи кіно. Михайло Стельмах „Стою перед вами, зачарований людською красою. ” Ви звернули увагу, що повість має надзвичайно поетичне обрамлення - картину багатозвучної весни із лебединою піснею у високім небі. Це немовби завершене полотно, досконала розповідь про найпотаємніше, сокровенне. І хоч „Гуси-лебеді летять. ” має продовження - ще одну повість, „Щедрий вечір”, але кожна з них - цілком осібна мелодія життя Михайла Стельмаха. Початок твору вже налаштовує нас на ліричний лад. Це поетичний заспів, що пронизує символом гусей-лебедів весь сюжет. Одразу звертаєш увагу на те, що хлопчик бачить світ по-особливому, знаходить якісь незвичайні слова та образи, щоб передати його красу, бо ця дитяча душа відкрита поезії навколишнього буття. Зверніть увагу, маленький Михайлик немовби персоніфікує, оживлює все, що його оточує. Навіть вітряки схожі в нього на казкових велетнів, що мандрують світом, творячи якесь таємне, їм одним відоме, чаклунство. А ще вони намотують на крила бабине літо, даруючи всім людям залишки тепла і сонця. Хлопчик живе у світі народних звичаїв і традицій, знає таїну великодніх крашанок, диво-насіння, з якого виростають здоровенні гарбузи, аби лишень матуся над ним почарувала! Спробуйте подивитись на світ очима Михайлика, вловити неповторні запахи весни й літа, почути „бентежні звуки далеких дзвонів”, „віщу скрипку”, „срібний передзвін”. Спробуйте, як і він, відпустити свою душу, щоб підняли її на крила лебеді і забрали в „нерозгадану далину”!

Повірте, вам так само „хороше, і дивно, і радісно” стане „в цім світі”!

Народні пісні ще з дитинства так запали в душу письменника, що молодий Михайло Стельмах, учителюючи у школах Поділля та Київщини, зібрав тисячі народних пісень, записавши не лише тексти, а й мелодії. Ось що він говорив: „Лірична пісня - це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і заквітчане людськими надіями, це незміряна, воістину народна любов до своєї дідизни і ненависть до її ворогів, це достойна людська гідність і людське страждання, це стихійний блиск селянської коси над одичалою панською головою і. квиління чайки-небоги над тяжким шляхом життя, це чисті пориви до щастя і чиста сльозина на віях дівочих, це муки матерів на чужій землі і цнотлива вечірня усмішка на устах нареченої. Приторкаючись до ліричної пісні, ми входимо в безмірний світ народного життя. Українська лірична пісня, виплекана історією і побутом, супроводить людей-трудівників - своїх творців і хранителів протягом всього їхнього віку”. Зверніть увагу, наскільки життєвою виглядає повість „Гуси-лебеді летять. ” вже завдяки своїй композиції! Адже в ній немає чіткого сюжетного стрижня, а події натомість розгортаються довільним плином, немовби саме життя. Відтак і образ Михайлика розкривається різними способами: і завдяки самохарактеристиці, і через розповіді інших героїв про поведінку, вчинки, характер хлопчика, а також - у його ставленні до природи, яка є для дитини храмом, сповненим глибокої таїни і чарівливості. Серед улюблених художніх засобів письменника - метафора, порівняння, вибагливі епітети. Усе це створює неповторну образну в'язь повісті, вона сприймається як пісня, що полонить уяву читача. А прислів'я, приказки, афористичні вислови, що вільно ллються з уст дідуся й бабусі, тата й мами!

Кому б не хотілося зростати в такій поетичній атмосфері! „Гуси-лебеді летять. ” - це історія сонячного дитинства, з якого бере початок потужний талант письменника, коли він вчиться дружити, дорослішає, зустрічаючись не лише з радістю, а й з горем. Ми знайомимося з найкращою подругою Михайлика - Любою, яка так само тонко відчуває природу і не по-дитячому мудра. Ми помічаємо, з якою великою любов'ю згадує Стельмах своїх рідних - маму, тата, бабусю, дідуся. Колись він сказав, що є люди, „на яких недарма падало сонце”. Саме їхній світлій пам'яті присвячена повість Михайла Панасовича. У кожного вони свої, спогади дитинства, у кожного - власна історія змужніння. Проте, де і як би не зростала людина, для неї це завжди час незабутніх відкриттів і захоплень, сповнений фантазіями й мріями, хоч трішки, та ідеалізований. Там, у дитинстві - витоки сподівань і звершень дорослого життя. Російська письменниця Валентина Осєєва написала цікавий твір, багато в чому автобіографічний, про дівчинку Дінку. Місцем дії вона обрала Україну, почасти - й Київ. Зверніть увагу, як багато спільного у сільського хлопчини Михайлика і дівчинки з родини російських інтелігентів Дінки: „А в Дінчиному житті сталося справжнє диво. Вона раптом відчула себе господинею всіх лісів, полів і річок. І не лише лісів і полів, але й двох сіл, між якими в лісовій гущавині притулилась біленька хатинка. Незліченні скарби ховались у лісах для Дінки. Солодка дика малина, припечені сонцем ягоди суниці, грайливі шапки лисичок, вкриті білою плівкою, молочні маслюки, сповнені власної гідності білі гриби на товстих ніжках. А птахи, білки, зайчики, а калина, всипана червоними намистинами. У Дінки спершу розбігались очі, і, зупинившись серед заростей малини, вона розводила руками і співала. Сховавши обличчя у букет польових гвоздик, вона мчала стежиною через луки до вузенької, покрученої річечки. У буйній траві на вологих луках поважно походжали чорногузи. їхні довгі дзьоби майстерно виловлювали собі на обід неуважних жаб. Побачивши дівчинку, що бігла стежкою, чорногузи спроквола ляскали крилами і, склавши, як дві палички ноги, перелітали на інше місце. ” «Гуси-лебеді летять» план до твору. «Гуси-лебеді летять» план до твору. «Гуси-лебеді летять» Стельмах план. Лебеді летять. Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. Зустріч з дядьком Себастіяном. Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. Любов Михайлика до книги Їжа для орачів Книжечка Дивимось диво Бабське чаклування. Якимівська загорожа Чорнява дівчина біля вориння Розмова з дівчиною Прощання з любою Делікатність дідуся Мій сон. Намотування вітряків «Космографія» — незрозуміла книга Босонога ярославна Продаж корови заради навчання. Розповідь про гриби «Тарас Бульба» — книга від попа Знахід маремухи і сироїжок Пісня про гай Молоденькі червоноголовці. Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна. Повернення Порфирія з банди. Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна. Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка. Повернення Михайлика з дідом додому вночі Зустріч подорожуючих з червоноармійцями. Хвороба і смерть дідуся. Сум бабусі за дідусем Похорони бабусі. Сум Михайлика за померлими старими. Зустріч хлопчика з Любою Приїзд батька Михайлика. Михайлика приймають до школи у другий клас. Батько купує сину чоботи. Оголошення про першу театральну виставу на селі. Намагання Михайлика потрапити до театру; Допомога дядьки Себастіяна. Перегляд театральної вистави в селі. Від’їзд Мар’яни з козаком Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання. Михайлик з Любою йдуть до школи. «Гуси-лебеді летять» короткий зміст «Гуси-лебеді летять» короткий зміст по розділам автобіографічної повісті Михайла Стельмаха можна прочитати за 5-7 хвилин. «Гуси-лебеді летять» Стельмах короткий зміст 1. Розповідь діда Дем’яна про ключі, що є у сонця, якими воно «відімкне землю». Незадоволення матері поведінкою Михайлика. Бабуся і. Читать далее. Характеристика образу Люби з твору «Гуси-лебеді летять» «Гуси-лебеді летять» характеристика Люби — подружки Михайлика з твору М. Стельмаха Характеристика образу Люби з твору «Гуси-лебеді летять» Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Себастьяна «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Себастіяна Викладена в цій статті. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Себастьяна Дядько Себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письмен­ника, був голова комбіду. Це — людина революційного гарту і щедрої душі. Голова комбіду — правдивий і добрий. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки з твору М. Стельмаха зібрані в цій статті. «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки — «Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», — «Над шкурою дрижати — людиною не жити», — «Де не. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика героїв «Гуси-лебеді летять» характеристика образів Повість «Гуси-лебеді летять» — автобіографічний твір. Маленький хлопчик Михайлик живе в селі у великій родині. Бабуся й дідусь, тато й мама, сам Михайлик — натури цільні й поетичні, працьовиті, розумні й талановиті. Ганна Іванівна, мати Михайлика. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої «Гуси-лебеді летять» Стельмах головні герої «Гуси-лебеді летять» головні герої діляться на позитивних та негативних. Михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка Мар’яна, дівчина Люба, кобзар Левко, майстер на всі руки дід Дем’ян, ну. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика Михайлика «Гуси-лебеді летять» характеристика Михайлика з твору М. Стельмаха може бути доповнена Цитатами до образу Михайлика. Характеристика образу Михайлика з твору «Гуси-лебеді летять» Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використо­вується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика бабусі «Гуси-лебеді летять» характеристика бабусі з твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика бабусі — «Обличчя в бабусі зараз таке, наче вона молиться. Це тому, що вона дуже любить сад, доглядає і уболіває над ним, кожна в ньому нащепа міцно перев’язана. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи Викладена в цій статті. «Гуси-лебеді летять» характеристика дядька Миколи Образ дядьки Миколи — з симпатією змальовує М. Стельмах. Це — втілення народного оптимізму. Дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело. Усмішка життєлюба ніколи не. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика діда Дем’яна «Гуси-лебеді летять» характеристика діда Дем’яна Викладена в цій статті. «Гуси-лебеді летять» характеристика діда Дем’яна Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для. Читать далее. Цитатна характеристика Михайлика «Гуси-лебеді летять» Цитатна характеристика Михайлика з твору » Гуси-лебеді летять » М. Стельмаха представлена в цій статті. Цитатна характеристика Михайлика «Гуси-лебеді летять» На другий день уже було вiдомо, що чортяка мене не вхопить, бо я вночi нi разу не бухикнув. Тому дiд. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика батька «Гуси-лебеді летять» характеристика батька Михайлика з твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика батька — «Я пізнав і не пізнав свого тата. Десь, неначе з далекої темені, обзивався мені його голос, десь ніби я бачив ці очі, але де —. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» аналіз Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» аналіз — тема, ідея, жанр, головні герої, сюжет та інші питання розкриті в цій статті. «Гуси-лебеді летять» аналіз твору Рік написання: 1963 Жанр : автобіографічна повість Тема «Гуси-лебеді летять»: зображення життєвої долі українського села першої половини. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» характеристика матері «Гуси-лебеді летять» характеристика матері Михайлика з твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» характеристика матері Найбільша захисниця краси — Михайликова мати. То вона, жінка-берегиня, навчила сина любити роси, калину, ранковий туман, розквітлого соняшника. Ганна Іванівна, мати Михайлика, була неписьменною жінкою. Для неї. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» переказ Автобіографічна повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» змальовує нелегке дитинство в бідності. Але це не завадило йому відчувати радість життя, помічати красу природи, бути добрим та милосердним, поважати хліборобську працю. Від самих рідних людей він отримав перші уроки людяності, відчуття прекрасного. Читать далее. «Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика «Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика героїв твору М. Стельмаха допоможе розкрити образи героїв. «Гуси-лебеді летять» цитатна характеристика героїв 1.Що, що, надзигльований? — мов сiро-блакитнавi, побризканi росою безсмертники, оживають старi очi. Дiд ошелешено пiдкидає вгору брови, потiм одгетькує мене вiльною рукою i. Читать далее. М. Стельмах «Гуси-лебеді летять» скорочено М. Стельмах «Гуси-лебеді летять» скорочено «Гуси-лебеді летять» скорочено читати варто лише коли хочете згадати короткий зміст, адже твір цікавий. «Гуси лебеді летять» Михайло Стельмах скорочено всі розділи РОЗДІЛ ПЕРШИЙ Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих. Читать далее. «Климко» Тютюнник план «Климко» Тютюнник план План до твору «Климко» скласти можна використовуючи подані варіанти. «Климко» Тютюнник план 1 Сирота Климко 2 Згорiвша станцiя 3 Притулок у шахтiйнiй ваговiй 4 Жорстокi iталiйцi 5 Климко i Зульфат 6 Гарна рожева сукня 7 Немовля Оля. Читать далее. «Товстий і тонкий» план твору План оповідання «Товстий і тонкий» Чехова Ви можете скласти самі використовуючи кілька варіантів. «Товстий і тонкий» план твору 1. Зустріч двох приятелів. 2. Спогади про дитинство. 3. Розповідь тонкого про себе. 4. Несподівана новина. 5. Уже не приятелі, а чиновники. Читать далее. «Шинель» план твору Скласти план повісті «Шинель» допоможе даний матеріал, адже з поданих варіантів ви зможете зіставити свій. «Шинель» план твору 1) Акакій Акакійович і ділові папери в департаменті. 2) Шинель — образ-символ його життя. 3) Шинель ремонту не підлягає. 4) Шинель готова. Читать далее. План до твору «Оборона Буші» Темою повісті «Облога Буші » є зображення реальної історичної події — героїчної оборони містечка-фортеці Буші, що на Поділлі, під час Національно-визвольної війни в листопаді 1654 р. Ця героїчна оборона мала на меті затримати просування на схід польської армії й дати. Читать далее. План до твору «Зачарована Десна» «Зача­рована Десна» — автобіографічна повість Довженка, у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарів­ний світ її дитинства. Пропонуємо вам 2 варіанти Плану до повісті «Зачарована Десна». Читать далее. «Хамелеон» план до твору «Хамелеон» план до оповідання Чехова 1 Розмова з поліцейським 2 Зміна першого рішення про собаку 3 Зміна другого рішення 4 Кінцеве рішення «Хамелеон» Чехов план 1. Поліцейський наглядач Очумєлов і городовий Єлдирін йдуть по базарній площі. 2. Вони бачать ознаки. Читать далее. «Летять галочки у три рядочки» аналіз Весільна пісня «Летять галочки у три рядочки» аналіз і текст наведені в цій статті. Пісня побудована у формі діалогу між подружками та нареченою. «Летять галочки у три рядочки» аналіз пісні Тема «Летять галочки у три рядочки»: висловлювання жалю Марічки за. Читать далее. «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Вірш «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліни Костенко «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг Читать далее. План «Химера лісового озера» План до твору Я. Стельмаха «Митькозавр із Юрківки або химера лісового озера» Стане в нагоді багатьом школярам. План до твору » Митькозавр із Юрківки « 1. Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до. Читать далее. «Сіроманець» план «Сіроманець» план до повісті Вінграновського Ви можете скласти самі використовуючи подані варіанти. «Сіроманець» план 1. Молодість Сіроманця. 2. Конфлікт вовка з Чепіжним. 3. Знайомство із Сашком. 4. Полон та звільнення Сіроманця. 5. Життя на полігоні. 6. Повернення до старого друга. Читать далее. «Лебеді материнства» аналіз Аналіз вірша. Симоненка «Лебеді материнства»: тема, ідея, головна думка, жанр, віршовий розмір, художні засоби. «Лебеді материнства» аналіз Автор:. Симоненко Рік: 1981 (вийшов друком) Літературний рід: лірика Жанр: ліричний вірш (колискова) Вид лірики: громадянська Провідний мотив: любов до матері. Читать далее. «Дикі лебеді» Андерсен скорочено «Дикі лебеді» Андерсен скорочено читати на українській мові Ви можете за 5 хвилин. Короткий зміст казки «Дикі лебеді» не донесе всіх деталей, тому краще її Читати повністю. «Дикі лебеді» скорочено Давно жив король, у якого було одинадцять синів і дочка. Читать далее. «Лось» Є. Гуцало план «Лось» Є. Гуцало план до твору ви можете скласти самі використовуючи подані варіанти. «Лось» Є. Гуцало план до твору 1. Лось прокинувся. 2. Неясні страхи. 3. Улюблена галявина. 4. Шлях до водопою. 5. Зрадливий лід. 6. Боротьба із невблаганною течією. Читать далее. Павло Глазовий «Веселі гуси» Павло Глазовий гумореска «Веселі гуси» Росла собі Дуся, та й виросла Дуся, А тій Дусі фортеп’яно купила бабуся. Тепер ота Дуся ввечері і рано Все співає й виграває на фортепіано. Грає-виграває ще й співає Дуся: — Один сєрий, другой бєлий. Читать далее. Р. Шеклі «Запах думки» план Р. Шеклі «Запах думки» план Аварійна ситуація. День перший. Знайомство з планетою З-М-22. Зустріч з білкою і вовком. Вечір першого дня. Пантера загрожує життю Кливи. День другий. Вовки і стерв’ятники. День третій. Нова атака хижаків. Вогонь!

«Запах думки» коротко. Читать далее. Чайковський «За сестрою» план Чайковський «За сестрою» план План до твору Андрія Чайковського «За сестрою» наведений в декількох варіантах, та по кожному розділу, тому ви можете скласти свій цікавий план. Андрій Чайковський «За сестрою» план до твору Історія села Спасівки, розповідь про славний рід. Читать далее. «П’ятнадцятирічний капітан» аналіз твору «П’ятнадцятирічний капітан» аналіз твору Тема — розповідь про незвичайні пригоди п’ятнадцятирічного Діка Сенда та його друзів на морі й па суші. Ідея — прославлення сили людського характеру, розуму й допитливості, вірності дружбі й здатності до самопожертви. Головні герої : Капітан. Читать далее. «Повертаються дикі гуси» Ду Фу «Повертаються дикі гуси» Ду Фу Я приїхав на схід — від домівки це тисячі лі. Як уляжеться бунт, повернуся якої весни? Споглядаю над містом гусей — серце рветься з німої журби, Бо на північ летять, на Вітчизну вертають вони!

«Повертаються. Читать далее. «Дикі лебеді» Андерсен «Дикі лебеді» Андерсен читати На українській мові Ви можете на нашому сайті. «Дикі лебеді» читати повністю Далеко звідси, там, куди відлітають ластівки, коли у нас настає зима, жив король. У нього було одинадцять синів і одна дочка — Еліза. Одинадцять. Читать далее. «Олень Август» Гуцало план План до твору «Олень Август» скласти допоможе дана стаття, адже ви можете скомпонувати свій варіант плану. План до оповідання «Олень Август» 1. Повернення Жені зі школи. 2. Увага хлопця до натовпу. 3. Женя — свідок зйомок. 4. Знайомство з Альтовим. Читать далее. «Слово про похід Ігорів» план «Слово про похід Ігорів» план твору 1. Ліричний вступ — заспів. 2. Розповідь про похід: А) князь Ігор вирушає на половців; б) перша переможна і друга невдала битви з ворогом; в) сон і «золоте слово» князя Святослава; г) плач Ярославни;. Читать далее. «Звук павутинки» план План до твору «Звук павутинки» стане в нагоді багатьом школярам, особливо план до розділів Ніна, Адам, Срібний чоловічок, Все відпливає. Повість. Близнеця «Звук павутинки» пронизана гарячою любов’ю до землі, повагою до чарівної української природи. План до твору «Звук павутинки». Читать далее. І. Нечуй-Левицький «Запорожці» план План до оповідання (казки) І. Нечуй-Левицький «Запорожці» ви можете змінити на свій розсуд прочитавши казку Повністю Чи Скорочено. І. Нечуй-Левицький «Запорожці» план 1. Портрет молодого лоцмана Карпа. 2. Отаман доручив Карпу провести байдак порогами. 3. Приготування, які зробили гребці перед. Читать далее.

знайомство михайлика з любою